Цього року Україна святкувала свій 27 день Незалежності. У Києві ця подія супроводжувалася військовим парадом та святковими заходами на чолі з Президентом. В українському осередку православної діаспори в Сполучених Штатах Америки в Саут-Баунт-Бруці, в недільний день віддання Преображення, також відбулися святкові заходи присвяченні Дню Незалежності. Однією з яскравих подій цього дня було розгортання 95 метрового прапору України під запис Державного гімну «Ще не вмерла України!» виконаного в 1910 році. 

Святкові заходи розпочалися Божественною Літургією в соборі-пам’ятнику святого апостола Андрія Первозванного, яку очолив високопреосвященніший архієпископ Даниїл. Під склепіннями цього величного собору зібралося чимало людей, які в своїй щирій молитви, зі сльозами на очах, підносили молитви за Україну та її народ.

В цей день церква майоріла яскравими кольорами українських вишиванок в які були одягнені парафіяни та гості. Благоліпний спів, благоговійна та навіть таємнича атмосфера, яка панувала під час Літургії, неабияк надихала та сприяла молитві. В цей день багато людей приступило до Святої Чаші.

Опісля Богослужіння владика Даниїл звернувся до парафіян та гостей, серед яких був високоповажний консул України в Нью-Йорку Семенович Денис Миколайович, з вітанням від митрополита Антонія та архіпастирським словом в якому привітав усіх з Днем Незалежності. Окрім цього розповів історію появи стометрового українського прапору. Ми дізналися, що за ініціативою архієпископа Даниїла та по благословенню митрополита Антонія, цей прапор погодилася виготовити одна з українських фабрик. Його довжина 90 метрів, а вага більше 70-ти кілограмів. Такі об’єми прапору могли викликати певний дискомфорт при транспортуванні, але не без чудесних подій, владиці вдалося доставити український стяг на Американський континент. Слухаючи владику всі були в піднесеному стані ніби в очікуванні дива.

Процесія на чолі з архієпископом, консулом, духовенством та прочанами, рушила на двір. Всі вишукувалися від собору до пам’ятника святій рівноапостольній княгині Ользі. Біля входу до церкви стояв владика Даниїл, Денис Миколайович, настоятель собору митрофорний протоієрей Юрій Сівко, духовенство та декілька парафіян. Усі міцно тримали прапор в той час як семінаристи почали його розгортати рухаючись до пам’ятника княгині Ользі. За декілька хвилин прапор був розгорнутий і саме в цей момент заграв гімн України, записаний українськими емігрантами в 1910 році. Як розповів усім присутнім архівіст УПЦ США др. Михайло Андрець: "...це унікальний запис, який на початку ХХ століття був зроблений німецькою фірмою «Грамофон» в місті Кельні та виконаний видатним українським оперним співаком Менцинським Модестом Омеляновичем в часи, коли Україна ще знаходилася під владою царизму і на ній тільки розпочиналося національне відродження, українська еміграція вже тоді проголосила пісню «Ще не вмерла України!» своїм гімном." Всі мовчи вслухалися в хриплячий запис столітньої давнини, чітко та виразно звучав тенор вже давно спочилого співака. В такі моменти по особливому відчувається зв'язок поколінь, незламність духу овіяна тисячолітньою історію та боротьбою за незалежність.

По закінченні гімну владика Даниїл звершив чин освячення стягу і окропив його святою водою. Легкий вітерець часом підхоплював прапор намагаюсь вирвати його з рук на що архіпастир зауважив, що для того, щоб втримати свою незалежність, її треба тримати міцно. І це дійсно так. Україна пройшла довгий та важкий шлях до здобуття Незалежності. Наш народ кров’ю здобував свою свободу, визнання та право зайняти гідне місце в родині Європейських країн. Намагаючись втримати в руках жовто-блакитний стяг, символ Свободи і Незалежності, перед очами пробігли образи історичних подій та особистостей, які відстоювали інтереси України та стояли на шляху здобуття Незалежності. Мимоволі на подумки приходять слова подяки Богу за Його милість до нашого народу, та прохання захисту і благословення. Боротьба продовжується. В 27 річницю своєї незалежності, Україні доводиться кров’ю її найкращих синів, відстоювати Суверенітет. Нехай Господь упокоїть з миром усіх полеглих на війні що за віру та Незалежність України життя своє віддали, а всіх нас помилує і укріпить.

Після урочистого заходу всі присутні були запрошенні на святковий банкет, який організувало Покровське сестрицтво на чолі з паніматкою Лесею Сівко. Потім розпочалася святкова програма, яку проводив семінарист та іподиякон Микола Зомчак.

В рамках урочистостей було зачитано Акт про Незалежність України підписаний в 1991 році та виконано гімни США і України, останній у виконанні студентів Свято-Софійської семінарії. До присутніх звернувся також консул Денис Миколайович, який ще раз привітав парафіян та гостей зі святом. Після чого розпочалася музична та танцювальна частина заходів. Своїми піснями втішали присутніх семінаристи Микола Зомчак, Юрій Бобко та Ігор Процак, також заспівали Ігор Щербань та Ігор Сипань. Школа українського танцю «Барвінок» під керівництвом Григорія Момоти показала на сцені українські народні танці.

Зі сцени пролунали рифмовані рядки Валентини Нижник з будинку – інтернату, вірш називався «Молюся за тебе, Україно!». Всі присутні були в гарному настрої, вітали один одного, спілкувалися, ділилися враженнями.

Після офіційного завершення урочистостей, ніхто не хотів розходитися, багато людей залишилося і продовжило святкування. Це ще один день, коли українська громада мала змогу поєднатися один з одним не тільки в Євхаристії, а й за святковим столом, відчути себе частинкою України, приєднатися до святкувань 27 року Незалежності України.