† Bartholomew

By the Mercy of God Archbishop of Constantinople, New Rome, and Ecumenical Patriarch

Grace, Peace, and Mercy unto the Plenitude of the Church

From the Fashioner of All Creation Our Lord and God and Savior Jesus Christ

Most honorable brother Hierarchs and blessed children in the Lord,

By the good pleasure of God the giver of all, we embark today upon a new ecclesiastical year, glorifying His heavenly name for the uninterrupted and bounteous fruitfulness of the initiatives of His Holy Great Church in the field of creation’s protection. The Ecumenical Patriarchate not only highlighted the seriousness of environmental issues from an early stage, but also focused attention on their foundational causes—which are inner, spiritual, and moral—and proposed solutions based on an Orthodox eucharistic and ascetic ethos.

Orthodoxy, in her faith, divine worship, and witness to the world is, one could say, the eco-friendly form of Christianity. Thus, the proclamation of the Feast of the Indiction as a day of prayer for the protection of the natural environment was not merely a reaction to the contemporary ecological crisis, but a natural extension of the Church’s life as “applied ecology.” From the beginning, we declared the inseparability of respect for creation and the human person, revealing the common root and interconnection of environmental and social problems. Alienation from God breeds a possessive and exploitative attitude and behavior toward creation and fellow human beings, while life in and according to Christ is a source of environmental sensitivity and philanthropic action. As the Lord said: “Every good tree bears good fruit, but a corrupt tree bears evil fruit. A good tree cannot bear evil fruit, and a corrupt tree cannot bear good fruit” (Matthew 7:17–18).

Respect for spiritual values sharpens our discernment of what is good and what must be done. Indifference toward the Transcendent and the “anthropomonism” that follows lead to the entrapment of the human being in the earthly, that is, to a shrinking of his freedom into pragmatic choices and decisions, always intertwined with superficial views of reality and with the identification of the good with “what happens to be useful.” The timely call for “ecological repentance”—beyond the call to remorse for the ecological damage already inflicted—and to a radical change in mindset and behavior toward creation, also points to the need to transcend the erroneous stance that upholds the view of the environmentally destructive “self-regulating economy” as the only path to development. This stance further fuels the naive belief in nature’s alleged ability to regenerate itself indefinitely, despite the human-induced burdens it suffers, such as the intensification of climate change and its devastating global consequences. Today, in addition to all this, is added the pandemonium of war cries, bombings, missiles and explosions, which drowns out the cry of the innocent victims of merciless violence and the groaning of creation. The future of life on our planet will either be ecological and peaceful—or nonexistent.

The Ecumenical Patriarchate, alongside its struggle for peace, justice, and solidarity, will continue to lead in protecting nature, upholding ecological themes as central issues in inter-Christian and interfaith dialogue, and promoting the significance of Christian eco-friendly principles and traditions within international institutions, environmental organizations, scientific foundations, and civil society. We are confident that cooperation in the field of ecology strengthens our sense of shared responsibility for the future and opens up new and favorable prospects.

Returning to what we stated in a previous Message, we once again call upon the Metropolises of the Mother Church around the world, parishes, and monasteries to develop coordinated actions and specific interventions to mobilize the faithful, with emphasis on educating the younger generation. Applying the ecological implications of our faith in practice is a defining aspect of our Orthodox identity.

In this spirit, we wish you all a blessed and fruitful ecclesiastical year in good and God-pleasing works. We call upon the children of the Holy Great Church of Christ across the globe to live in a true eco-friendly manner and in brotherly love, to pray for creation and for peace, to strive for the integrity of the natural environment and sustainability, and to cultivate a culture of solidarity. Through the intercession and protection of the Most Holy Theotokos Pammakaristos, we invoke upon you the life-giving grace and great mercy of the Almighty Creator and All-Merciful God of love.

Blessed Ecclesiastical Year, brothers and children in the Lord!

September 1, 2025

† Bartholomew of Constantinople

Fervent supplicant for all before God

† Варфоломій

Милістю Божою Архиєпископ Константинопольський, Нового Риму, і Вселенський Патріарх,

Усій повноті Церкви, Благодать, мир і милість від Творця всього творіння, Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Преосвященні браття ієрархи і благословенні чада в Господі!

Благоволінням Бога, що дарує все, ми сьогодні розпочали новий церковний рік, прославляючи Його небесне ім’я за безперервної та витонченої плідности ініціатив Його Святої Великої Церкви в галузі захисту творіння. Вселенський Патріархат не тільки підкреслив серйозність екологічних питань із ранньої стадії, але й зосередив увагу на їх основоположних причинах – що є внутрішніми, духовними та моральними – і запропонував рішення, заснованими на православному євхаристичному та аскетичному етосі.

Православ’я, у своїй вірі, богослужінні та свідченні світу, є екологічно чистою формою християнства. Таким чином, проголошення свята індикту як дня молитви за захист природного середовища було не просто реакцією на сучасну екологічну кризу, а природним продовженням життя Церкви як «застосованої екології». З самого початку ми оголосили невіддільність поваги до творіння та людської людини, виявляючи загальний корінь та взаємозв’язок екологічних та соціальних проблем. Відчуження від Бога породжує присвійницькі та експлуататорські ставлення та поведінку до творіння та ближніх – людських істот, тоді як життя в Христі та за Христом є джерелом чутливости до навколишнього середовища та благодійних дій. Як сказав Господь: «Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих» (Мт 7,17-18).

Повага до духовних цінностей посилює наше розрізнення того, що добре і що потрібно зробити. Байдужність до трансцендентного та «антропомонізм», що з цього випливає, приводять до зачарування людини в земному, тобто до скорочення її свободи до прагматичних виборів та рішень, завжди переплетених з поверхневими поглядами реальности та ідентифікацією блага з «тим, що є корисним». Своєчасний заклик до «екологічного покаяння» – або заклик до покаяння за уже завдану екологічну шкоду – і заклик до радикальної зміни мислення та поведінки до творіння, також вказує на необхідність відкидання помилкової позиції, яка підтримує погляд на екологічно руйнівну «саморегулюючу економіку» як на єдиний шлях до розвитку. Ця позиція ще більше підживлює наївну віру в нібито здатність природи відновлювати себе на невизначений термін, незважаючи на індуковані людиною тягарі, яких вона переносить, такі як посилення змін клімату та їх руйнівні глобальні наслідки. Сьогодні, крім усього цього, додається пандемоніум війни, бомбардування, ракети та вибухи, які заглушують крик невинних жертв нещадного насильства та стогін творіння. Майбутнє життя на нашій планеті буде або екологічним і мирним – або не існуватиме.

Вселенський Патріархат, поряд із своєю боротьбою за мир, справедливість та солідарність, буде продовжувати бути провідником захисту природи, підтримуючи екологічні теми як центральні проблеми міжхристиянських та міжрелігійних діалогів та просуваючи важливість християнських екологічних принципів та традицій у міжнародних інституціях, екологічних організаціях, наукових фондах та в суспільстві. Ми впевнені, що співпраця в галузі екології посилює наше почуття спільної відповідальности за майбутнє та відкриває нові та сприятливі перспективи.

Повертаючись до того, що ми заявили в нашому попередньому посланні, ми знову закликаємо єпархії Церкви-Матері по всьому світі, парафії та монастирі розробити координовані дії та конкретні втручання для мобілізації вірних, з акцентом на навчання молодого покоління. Застосування екологічних аспектів нашої віри в практику є визначальним аспектом нашої православної ідентичности.

У цьому дусі ми бажаємо всім благословенного і плідного церковного року в добрих і доброзичливих справах. Ми закликаємо чад Святої Великої Христової Церкви по всьому світу жити справжнім, екологічно чистим способом життя і в братній любови, молитися за творіння та мир, прагнути до цілісности природного середовища та стійкости, а також плекати культуру солідарности. Завдяки заступництву та захисту Пресвятої Богородиці «Паммакарістос», ми закликаємо на вас життєдайну благодать і велику милість Всемогутнього Творця всього та всемилостивого Бога любови.

Благословенного церковного року, браття та чада в Господі!

1 вересня 2025 р.

† Константинопольський Варфоломій

палкий молитвеник перед Богом за всіх Вас